Незаймисто згораємо нині
Й знову, – з вірою в небеса:
чи насправді покарано винних,
Чом вертають вони назад..?
Усміхаючись дико-влесливо,
безтілесні мерці на плац
повиходили грати весело
у кривавий без правил дартс.
Не до того ж бо Вам, всеможливці: –
…вседозволеність, – не межа… –
Тільки час покладе на полицю
постулат, що занулить жах.
Не адепти ви, навіть не вчені –
Зграя чорних людововків
Що прийшли покуражитись чемно,
Ледь тримаючи кулаки.
Тільки віра збирає нас купи
Тільки вірою дужі ми…
Ще клюватимуть ворони трупи
Перемішані зі слізьми…
ПС
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243623
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2011
автор: zvitka09