Вдягну з мережива трусики,
Маєчку прозору, звабливу…
Це щоб ти чув носиком
Імпульси і приливи…
А потім брутальні штанці,
З безліччю кишень…
Це щоб ти і вранці
Не випускав себе зі жмень…
Іще шкірянку чорну святкову
І войовничі берці урочисто взуваю
Це щоб ти знав – винятково
Для тебе низько над містом кружляю…
Це щоб ти знав!
Це щоб ти раз по раз
Нервово спітніло рвав
Енергії боєприпас.
Думки твої щоб роїлись, навколо
Шнурівок, гаків і застібок,
Лезом пристрасті споров би
Ґудзиків ряд непотрібний!
І думай стривожено, думай,
Чому у шафі твоїй
Не висять на гачку мої трусики,
І безліч одежок дрібних…
26.02.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243650
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.02.2011
автор: gala.vita