Сирена

Сирени  хвіст  позичили  в  жар-птаха,  
Сирени  верещать  як  пугачі...
Сиренам  на  усі  замки  -  одні  ключі,
Хоча  завжди  живуть  у  клітці  страху...
Сирі  мазки  на  полотні  свободи,
Яєчна  шкаралупа  уже  на  сонці
Боки  загріла.  Губи  -  в  молоці.
І  навкруги  -  єднання  у  природі.
Широке  поле,  загорілий  лан,
Волосся  його,  що  травою  зветься,
Сиренам  хвилями  здається,
І  захлинутися  у  них  -  таємний  план,
І  нявок  лісових  закликать  в  гості,
Нові  пір'їни  з  казок  виплітать,
І  сфінксами  в  байдужих  запитать,
Чи  знали,  що  таке  Любов,  чи  тільки  тости
Кричали  на  весіллі  свойому...
Я  знаю  казку.  Лиш  одну.
Дивлюся  за  вікно  і  її  пишу.
Люблю  життя,  як  Бога  я  люблю,
Й  Тебе,  моя  сирена  благовіща...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243934
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 27.02.2011
автор: Хельга Ластівка