Твої слова, записані на небі,
Закарбувались попелом у снах.
Я так прилинула до тебе,
Як до землі німа весна.
Я лину в небо, де тебе
Побачу знову серед хмари.
Я лину в небо, бо тепер
Я – лиш примара.
Примара тепла і проста,
Що хоче щастя в тілі.
Тобі подякують вуста,
Що дав ти крила.
Ті крила білі, як зима,
Та теплі-теплі.
Ті крила роздеруть туман
Серед пустелі.
Про тебе пісню б написать…
Так де ж ті рими?
Я лише можу малювать
Думки щасливі.
Тобі кажу ці всі слова.
Ти посміхнувся щиро
Тепер я знаю, що жива.
Бо ти повірив.
Повірив серцю і мені
Віддав натхнення.
Тепер з тобою в далині,
В житті буремнім
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243985
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2011
автор: Не Зірка