Солодкий пар бензинового щастя…
І неважливо, що й якої масті…
В екстазі розум, серце в забутті..
Мандруєм Я і я в житті…
Думки і спогади зжирає хронос,
Та він лакей, прислуга, моно!
То вічність - пафосна господа,
П*янка із маком насолода
Побуть в устах твоїх хоч мить…
Зависнуть в просторі як фото,
Залишить тільки влучне мотто -
«Нестерпно глибоко щемить»…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244127
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.02.2011
автор: Boniel