Я стою неподалік. Невидима та бездиханна. Мої очі ховають небо. Його згасаючий жар гріє мене зсередини. Я бачу її. Лежить, прикрита гарячою росою. М’яка та тепла. Вона пахне м’ятою та червоними маками. Свіжа та терпка. Живе тіло колишеться разом з травою під натиском вітру. Я чую її музику. Крізь шкіру, всередину. Приємно та смачно. А зсередини світло…її світло. Воно знайшло прихисток в мені. Листками любистку загорнуло мене в її душу
Вона жива. І це назавжди!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244288
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2011
автор: Дарина Пышная