Її вже серце зупинилось,
І не відчуєш пульсу ти,
Вона молилась, так молилась
Аби залишитись в живих.
Вона кричала, намагалась
Тримала нитку ту життя,
А та беззвучно так порвалась
Нема її, тебе нема.
ЇЇ тримали, катували,
Незнали нащо, просто так,
Всю душу страшно змарнували,
Вона залишилась в рубцях.
ЇЇ не стало, не збагнули,
Що зруйнували суть свою,
Пала вогонь-то все минуле,
Його так просто не вернуть...
Прокричіть ще раз беззвучно небу,
Прокричіть слова фальшиві знов.
Ви...пошматували світ цей.
Вбили ви...любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244345
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2011
автор: Юлія Панкова