Якось так…

Я  живу  загубившись  у  мріях,
Наче  промінь  блукаю  у  хмарах,
Розгубився,  як  вітер  у  прірвах,
Розлетівся,  як  мухи  на  фарах.

Я  складаю  життя  наче  пазли,
В  кожну  часточку  душу  вкладаю,
Як  коваль  той  кую  своє  щастя,
І  добра  лиш  у  Бога  благаю.

Я  не  хочу  тримати  удари,
Бо  не  зможу  усіх  захистити,
Я  так  хочу  щоб  злість  зупинили,
Щоб  з  добром  лиш  у  серці  прожити.

Треба  стійко  боротись  за  щастя,
Щоб  любов  усе  зло  подолала,
Щоб  найкраща  планета  у  світі,
Негаразди  усі  обминала.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244367
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2011
автор: Chornui Kit