Подивись, ось вона, реальність.
Зумисне зчіплені
на щоках пальці різко
повертають голову як
у фільмах.
Знав би Ти,що
струмок мого серця
вже висох.
Ігри починає жінка,
правила диктує чоловік.
Не хочу, щоб Ти звик
мене чути.
Намагаюсь заснути.
Я продовжую Тобою хворіти.
Висока температура
і холодні руки.
В грудях рвана дірка,
молитва не затикає її повністю.
Рве зсередини бісова істота.
Твоя робота не дає й хвилини.
Я залежнію від крою
Твоїх переконань.
Досить нити. Встань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244434
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2011
автор: Harmonika