Марить весна у моєму волосі,
в'ються стежки під ногами - шляхи.
Тільки сьогодні спочатку здалося,
що не втекти мені більш від зими...
Та все гаразд! Льодоходи пірнають,
і не насниться водиці кошмар.
Зранку +5 і не замерзають
теплі краплини відчули вже жар.
Радісна злива пустилась над містом -
очі наповнились смаком життя.
В калюжі співає прозоре намисто,
вмить підійду і вдягну його я.
Губи холодні, та серце гаряче,
я розплету від журби свої коси.
І від печалі я вже не заплачу -
радіє весна у моєму волосіі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244456
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.03.2011
автор: Ліна Біла