Місяць в рідну мою криницю
Сипле пригорщами зірниці,
Грає хвилею поле широке,
Йде світанок уже сіроокий
Журавлі в небесах курличуть,
Журавлині ключі нас кличуть.
Із журавликів із маленьких
Ви дорослими стали, рідненькі.
Приспів.
Журавлики, журавлики,
Прошу вас, не спішіть.
Благословіння матінки в доріженьку візьміт.
А як зміцніють крилонька поміж чужих світів
Вертайтесь ви із вирію у материнський дім.
Від тепер я журавкою стану,
Залікую як треба рану,
Напою вас водою з криниці,
Де світанок скупав вже зірниці.
Вам щасливої зичу дороги,
Хай минають вас болі й тривоги,
Нехай щастя супутником буде,
Лиш хороші стрічаються люди.
Ви пізнайте в високому леті
Невідомі світи і планети,
У польоті гартуйте ви крила,
Щоби доленька вас не зломила.
І куди б не закинула доля,
Повертайтесь до рідного поля.
Вас чекатиме батьківська хата
І зустріне журавочка-мати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244491
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2011
автор: Доля