Весняний день милує наше око,
Хоч білий сніг, ще де ні де студить.
Та вже тепло від Сонця йде потоком,
Любов в життя! В повітрі скрізь бринить!.
Його невтомна, вічна, вища сила,
Пробуджує у душах почуття.
Й людське кохання, - Богом дана Віра,
Як оберіг, нам зцілює серця.
Його прихід - це відчуття турботи,
Невтомність подиху, блаженний спів душі
І той кохає, хто безкорисно зможе,
Себе спалити, у його вогні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244590
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2011
автор: Сергій Кріпак*