Принеси мені, ворон
Правду дивної ночі,
Як колись, щоби снились
Дикі відьминні очі.
Як колись, щоб зіграла
Її голос гітара,
І рука металіста
На струні не дрижала.
Нагадай,чорний ворон,
Як ми вміли кохати,
Як у пропасть стрибали
Щоб навчитись літати.
Як ми мали, що треба
І не мали нічого
Зорі вільного неба,
Й стукіт серденька твого.
Не вини мене, ворон
За розбите кохання
Світом править ненависть
І руйнує бажання.
Попелить наші душі
Розбиває кайдани
Рвуться струни гітари
Залишаються рани...!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244651
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2011
автор: Metrolog