Спогади.

Яка  предовга  зимова  ніч,
І  не  минає,
А  я  з  правдою  віч-на-віч    -        
Ось  так  буває.

Чи  так  насправді  колись  було,
А  чи  приснилось,
Що  буйним  цвітом  все  зацвіло,
Як  ми  зустрілись.

На  перехресті  минулих  літ
Зійшлися  долі.
До  ніг  стелився  бузковий  цвіт,
Світ  божеволів.

Весняна  ніч  повінчала  нас,
Благословила
Та  темна  хмара  в  урочистий  час
Зорі  закрила.

Не  заспівали  пісень  дружки,
Скрипки  не  грали…
Сватам  весільнії  рушники
Не  пов’язали.    

Лиш  щебетали  нам  солов"ї    ,
Аж  заливались,
Верби,  схилилися  до  землі,
Сумно  зітхали.
 
Доля  укрила  зоряний  час
Трав  оксамитом.
Красна  весна  поєднала  нас,
Щоб  розлучити.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244814
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2011
автор: Тамара Шкіндер