НЕПРИКАЯНИЙ ДУХ

Прокляття  від  живих  і  мертвих,
За  муки  ,  за  терор,  за  жах.
У  пам’яті  людській  не  стерти  ,
Слово  скорочення  «  ГУЛАГ»

Там  долі  і  людей  ламали.
Володарюй,суди  ,  карай.
Кістками  ,шлях  свій  ,  устилали
В  комуністичний  «світлий  рай»

Жахалися  безкраї  далі,
Стогнав    від  баченого  ліс.
Коли    в  звірячому  оскалі
Стріляв      у  жертви    мракобіс.

Стріляв  священників,  поетів,
Стріляв  у  наше  майбуття,
Від  куль  з  рушниць  та  пістолетів  ,
Скінчилось  не  одне  життя.

Дух  неприкаяний  блукає,
Від  Соловків  –  до  Колими.
Прислухайтеся    як    волає,
Із  потойбічної  пітьми

Благання    на    усе  довкілля,
Не  забувайте,  не  простіть!
Комуністичного  свавілля
В  майбутньому  –  не  допустіть

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244815
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2011
автор: євген уткін