Віхола грайлива залюбки
З вітровієм, жартома, танцює.
Розмальовує мороз шибки,
Візерунком неземним дивує
На деревах інеї сріблянисто – синії
Завірюха бавиться, заметіль мете.
А у згадках лілії, ніжні сніжно – білії,
А на серці літечко літо золоте.
Дід мороз нікого не мина ,
Світлим святом він усіх вітає,
Поруч з ним снігурка чарівна,
Із Різдвом людей поздоровляє.
За віконцем інеї сяють сріблом дивнії,
Виграє веселками сніжна височінь,
А в оселі затишно і святково – радісно,
І на серці сонячна весняна цвітінь.
Неповторна навкруги краса,
Небозвід казково засвітився,
Зірка осіяла небеса –
То Христос в святвечір народився.
На деревах інеї сріблянисто - синії
І в таку урочисту, величаву мить,
Знітилась хурделиця, не мете метелиця –
Віфлеємська зіронька вже зійшла й зорить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244818
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2011
автор: євген уткін