Хто ясно мислить – ясно викладає.
Вникаючи ж в колізії життя,
Хапаю дим чуття, що їх немає,
Бо ж мислю я – існую також я.
Тож, викладати нічого, хіба що
Лиш серцем, та слова його – німі,
Й биття його у ритмі Сонця – кращий
В усьому світі твір – і твій, і мій.
Прислухавшись до ясномови в грудях,
До сущого в Його очах звернусь:
Азъ Буки Веди. Глагол Добро Есть.
Живите Зело. Земля Иже Како Люди.
Мыслите! Нашъ Онъ – Покой.
Рцы Слово Твердо. Укъ – Фърътъ Херъ*.
Цы! Червь! Шта Еръ Ерь Яти Юсь!**
_______________
* Укъ – Фърътъ Херъ (ст.-слов.): Закон – дар божествений.
** Цы! Червь! Шта Еръ Ерь Яти Юсь! (ст.-слов.): Дерзай! Вникай! Аби сущого осягнути світло!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244847
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2011
автор: Богдан Ант