Писати не хочу – і край! –
Любити не хочу, не сила!
Лети ти від мене, за край,
Лети, моя пташко, зрадлива!
Сидіти не можу, не варто
Отак в самоті на одинці!
Весною запахло занадто,
А в серці думок вже по вінця!
Життя прокидається стрімко,
Пташки вже співають грайливо,
Зі стріх сльози капа так дзвінко,
Думки виграють так мінливо!
Вже пахне весною підсніжник,
Веселкою гра гіацинт,
Надією став цей провісник,
Як сонце, сія первоцвіт!
Земля прокидається сонно,
Душа вже співає романс,
Жену ті думки невгамовно,
Що серце бентежать в цей час!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245028
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2011
автор: Нещерет