Сльотавий випав променад -
Кругом вода: і під, і над...
Тріпоче вітер парасолю,
Жбурля в лице колючий дощ.
Але не стримать березоля,
Таки не стримать березоля,
Ніяк не стримать березоля -
Він пульс весняний вулиць, площ.
Господарює в полі, в лісі,
З-під криги рястом вигляда.
Не забаряться дні тепліші,
Не забаряться дні тепліші,
Ось-ось настануть дні тепліші -
Бо ж кров пульсує молода!
Ще будуть зимні дні і ночі,
Сніги неждані і рясні,
Та проліскові спраглі очі,
Та проліскові спраглі очі,
Його дзвінкі й гарячі очі
Вже віддані навік весні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245097
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.03.2011
автор: Вячеслав Романовський