Цілком торкнутися втаємнених глибин...
Підняти з дна - найбільшу із перлин,
І віднайти червонії корали,
Такі, яких іще не діставали.
А потім - вгору, до нових висот,
Де Шлях Чумацький всіяно зірками,
Де сонце повне полум'ям щедрот.
І там горіти від жаги й нестями.
В височині торкатися крилами.
Єднатись поглядом...
Торкнутися пером...
Згоріти, спопеліти від нестями.
Дощенту, повністю, без винятку, цілком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245187
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.03.2011
автор: Ольга Медуниця