Весна прощає. А зима прощається.
Розстане сніг і на моїй землі!
Як не загадуй - а життя збувається!
Летять назад з паперу журавлі.
В саду скульптура вишні білосніжна
Чекає в снах і вірить у весну.
А я стою розгублена, і ніжно
Тебе покличу, оживлю зі сну.
Промінням сонячним цілую твої губи,
Вони п"янкі, немов терпке вино...
А почуття - настоянка від суму.
Іде весна! Все інше - всеодно!
Летять додому небом журавлі...
Може й душа із "Зони" повертається?
Я боса йду з тобою по землі.
Весна прощає. А зима прощається!
05.02.11 23:53
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245188
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2011
автор: Аліна Шевчук