Любіть Україну, як сонце, любіть…
В.Сосюра
Як Україну можна не любити,
Вишневоцвітну, сонячноколосу.
І, живучи у ній, не нею жити,
Не пить її досвітанкові роси.
Як можна не боліть її плачем,
Її печаллю, віковічним сумом,
Й не дать опертись на своє плече,
І не збагнуть кобзарську віщу думу.
Чи можна не любити Україну?
У тебе, співвітчизнику, спитаю,
Й чужинським словом, мов ножем у спину,
Промовиш: « Па-украінскі – нє знаю»…
Чи ж можна нести матері хулу
За те, що в болях нас вона зродила,
Що у небес крізь лиховісну млу
Тобі щоденно доленьки молила…
Чи можна не любити Україну
І на вівтар життя їй не принести,
Коли на заклик: «Де ти, любий сину?»
Душа, мов на Великдень, не воскресне…
Земля до тебе піснею прилине,
Ти ж знов її оглушиш німотою.
Лиш дикий степ затято берегтиме
Коня і шаблю, згублених тобою…
Серпень,2007р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245386
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.03.2011
автор: Григір