Щоденні бумеранги світла каяття
Та будний біль примушує кричати...
Невже навічно добрі тануть відчуття?..
Хоч трішки заспокоїтись, змовчати...
Лиш скроні ще пульсують... Увісні
Ще не приходив дідо спозаранку...
Шуліки чигають повсюди навісні,
Тяжкі стають щоразу й довгі ранки...
І вже не раз я мучившись просив
У Тебе прощення для душеньки моєї -
Занадто я багато вже згрішив
Заляпавши святкову одіж у помиї...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245606
Рубрика: Присвячення
дата надходження 07.03.2011
автор: jaryj