Тануть мої оченята -
З них сонце ось-ось народиться.
Хочу тобі віддати -
Підставляй долоні чи ротика!
Тане моє серденько –
Тепло йому в тобі й затишно…
Лизнути його - смачненько
І гризнути, мов тістечко з вишні…
Носишся з чашкою долі,
Поволі ковток за ковточком
Напуваєш моє безсоння.
Вписуєшся у червоні рядочки…
Вплітаєшся у мої кіски
Бантиком, стрічечкою. Лащишся…
Щоб хоч трішечки
Бути ближчим, ріднішим, досяжним…
Сонце котиться медиком…
Бруньки цілуються з вітром…
Ти будеш моїм ведмедиком?
Теплим, лагідним і приВітним…
08.03.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245651
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2011
автор: gala.vita