Сторицею вертаються діла
І те натхнення що дала мені в подарок
Моя тверда як камінь самота
Венулося у вигляді ремарок
І лиш спіткнувши ногу об асвальт
Я починав уважніше ходити
Притягучи досвід , як магніт
гіркий, болючий досвід вчив як жити.
А час біжить і кожен Божий день
Живу по суті так як і жиється
І лиш утемряі знурившись в той шлях
За втраченим жакуєш, в груди бєшся
І хочеться прийшло щоб каяття
За те що я роблю..куди кочуся
Та повість не написана ще вся
Надіюсь я на краще ще змінюся...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245661
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2011
автор: Андрій Хархут