Небо кольору чорного шовку

І  знову  вечір  ...падають  зірки,
Сховав  за  плечі  білі  крила.
Залишив  сонцю  шум  карпатської  ріки,
Розпустивши  загадкові,таємні  вітрила.

Вечір-це  моя  печаль,
Безсонні  ночі,чи  тривожні  сни.
Як  жаль,о  Боже,який  жаль!
Що  не  знайду  у  серці  цвіт  весни.

Небо  кольору  чорного  шовку,
Вишиті  золотом  зірки.
Всі  мрії  зібрані  в  мутовку,
Тремтять  від  холоду  квітки.

Що  вечір  ховає  в  небесах?      
Холодний,тихий,перон...        
Полетіти  б  туди  наче  птах,
Заблукать  у  світлі  бентежних  вікон.

Лишень  вечір  знає  мою  мрію,
Лишень  ліхтарі  читають  мої  думки,  
Та  ще  у  серці  не  помре  надія,
Бо  попереду  ще  всі  мої  роки...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245803
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.03.2011
автор: Лілея