Він приходив до неї в снах
Вночі і вдень-лиш очі закривала,
Він був для неї дикий, вільний птах,
Якого до безтямності кохала.
Вона йому підносила життя,
Вона була готова все віддати,
Не було більш в минуле вороття,
Де можна було жити,не кохати.
Куди воно поділося усе,
І де той світ загублених ілюзій,
Тепер життя це біль лиш їй несе,
Ні мрій,ні щастя, ні думок,ні друзів.
Вона йому присвячувала дні,
Йому вона писала всі поеми,
І музики акорди знов сумні
Яскраво так виписували тему.
Вона чекала зустрічей із ним,
Щодня його в чужих очах шукала.
Лише хотіла бути з ним одним,
Його ж бо до нестямності кохала.
Роки пройшли-вона вже не сама,
І діти вже поволі підростають.
А серце,як приходить лиш зима,
Твоїх очей в чужих очах шукають...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245949
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2011
автор: Дана Токарчук