Я напишу десь тисячі пустих думок.
Щоб зрозуміти, що мене турбує.
Важливий лише той жаданий крок,
Котрий ніяк тебе вже не хвилює.
Я вибиратиму мільйони інтегралів
І не забрудню цим своє життя.
І не чекатиму я біля пишних залів.
Вони лише знесилюють буття.
Я ввімкну гордість, довгу й семиструнну,
Можливо, це полегшить сильний біль.
І слухатиму музику, журливу і задумну,
Коли надворі віє заметіль.
Це сон чи вже такий реальний жах?
Хоча, мене це більше не турбує.
Я хочу бачити лиш щирість у очах,
Бо більше вже нічого не здивує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246076
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2011
автор: Оленка Діхтяр