Залило сонцем денну прохолоду,
Морозний ранок розчинився в повітрі,
Тепло відродило надію в свободу
І не пригнічує зів'яла квітка.
На сон так шкода витрачати часу
Він пів життя і так краде,
Зробила я собі із пляшки вазу
Хто цвіт троянді поверне...?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246260
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.03.2011
автор: owl silence