Маленьке, гарне місто Козеле́ць
Колись здавалось всесвітом безмежним
І я маленький був, і так його любив
Безхитрісно,- як і любить належно
А в дзвони так хотілось задзвонить
Що на дзвінниці нашого собору
Так мріялось,- як зможу це зробить
То зразу підросту аж на пів метра вгору
Так день за днем під дзвони я зростав
Там вперше покохав і одружився
То був мій рай, я там щасливий був
А на Покорщині синок мій народився
Та вийшло так, що я залишив рай
Не втримала мене і Україна
Але в Козельці друзі і рідня
І там Батьки, а значить - Батьківщина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246733
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.03.2011
автор: Volodymyr Viktor