Зима відступила сніжна
Навколо подих весни.
І березень ніжний - ніжний
В свої огортає сни.
Проторує слід завзято
Маленький швидкий струмок.
Роботи ще так багато,
Невтомний стрімкий танок.
Проснеться від шуму квітка-
Свої оченята до сонця.
Перший несмілий свідок
Оксамитового віконця.
Втомилося все від сірого
холодного зимного сну.
Не тільки в любов ми віруємо,
Ми віруємо у весну.
В полоні оновлення духу
Печалі забудемо всі,
Щоб з світом задумливим слухать
Пісні у весняній красі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246870
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.03.2011
автор: Надія Гуржій