Наче в заклятім колі ходять бездомні рими,
Наче собі притулок їм не вдалось знайти, -
Так, як і ми з тобою стали тепер чужими,
Плачуть самотні іви. Йдуть не до нас листи.
Вчора неначе червень нас прирікав на дотик,
Цвітом вишень і яблунь тьмарив усі думки, -
Нині ж бо я шукаю очі твої із сотень,
Зімкнутий уст неспокій, лагідний жар руки.
Наче підбиті зорі – мрій несміливий стогін,
Наче востаннє разом йшли ми по манівцях, -
Так, як і нам вклонялись трави шовкові в ноги,
Плачуть самотні іви. Збігло все до кінця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246900
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2011
автор: Halyna