Коли розв’язані вузли
І розчинились протиріччя,
І втратили себе узбіччя
Під істинним потопом злив,
І срібна нитка у руці –
Єдине, що у тебе буде,
І ти, вже вільний від облуди,
Розгублено шукаєш ціль,–
Тоді вже не молись на бій
І не чекай від Бога рими,
Не ображайся на незриме
Й на зір не покладай надій,
І не благай собі труда
До сьомого рясного поту –
Берися за Його роботу
І їй, як Він, себе віддай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246925
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2011
автор: Богдан Ант