Уяви на хвилинку, що ти народився не вчора…
Що між тисячі слів зостаються самісінькі крапки.
Уяви, що відкриті усі надприродні простори,
І фантом твій летить, помічаючи безліч галактик.
Уяви, що відсотки сплелися разом з інтегралом,
Що відзначені кимось думки розплелись мотузками.
Уяви, що між гір, серед моря і поряд із шквалом
Ти надумав ввібрати хвилини разом із віками…
ніби постать скульптури, що вічно стоїть поміж нами…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246996
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2011
автор: Троянда Пустелі