Пустоту я відчуваю, на душі своїй кривій
І неначе сповіщаю небо про пекучий біль
Бо, не можу я відкрити душу, людям всим, свою
І багато хто не знає, що ночами я не сплю
Що думки мої доходять не до самих кращих тем,
Що набридли мені маски та зображення емблем,
Що є друзі, що не має - все одно, бо я сама
Все це так усе дістало, все-бо в грудях вже зима
Вже не буде грати сонце диких моїх почуттів
І топлю свої думки я, у віршах, у забутті
Почуття повинні бути чисті та прозорі
Муки свої хочу вбити в криках, навіть в орі
Душа давно кричить тобі про вбивчисть пустоти
Її здолати зможеш лиш ти, один лиш ти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247062
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2011
автор: Квіточка)