Ось ви ідете навпроти мене.
Одні з вас проводять жадібним поглядом по мені.Одні зовсім не звертають уваги.
Ви такі різні.Нікого з вас я не називатиму сірою масою простих людей.
Так,ви люди.Жорстокі тварини,які все ж уміють відчувати,кохати,пробачати..
Я впевнена що усі з вас думають і мріють по особливому.
Ось проходить мимо троє першокласників.Вони все ще люблять свою школу,навчання.Навіть не представляючи,що за місяць проклинатимуть її триклятими словами
Зразу після них ,милуючись молоденькими дівчатками і де старенький дідусь.
Він не має ніяких відхилень,він не педофіл
Просто спостерігаючи за молоддю він стає на декілька секунд молодим,
Повертається у своє минуле і мріє усе вернути,пережити заново,дещо змінити,дещо залишити так як є
Швидкими впевненими кроками,обганяючи мене біжить студентка із величезною горою книжок і конспектів.
Вона все ще горить бажанням вчитися.Вірить у те,що вигідно влаштується на роботу,заведе велику сім*ю.Купить великий будинок на березі моря і буде там проживати останні роки свого життя
Навіть не задумується над тим ,скільки їй потрібео виплакати сліз,скільки людських душ повбивати заради своєї "американської мрії"
Ось .. один перехожий,який тютюновим запахом збив усі мої думки з толку
Він запам*ятався мені найбільше.Не виділявся з поміж усіх своїм одягом
Чомусь мурашки пройшли по шкірі від його вигляду
Незважаючи на його простоту і тьм*яність
Усі звертали на нього увагу
Довго думала про цього перехожого
Згадувала його погляд
Його жести..Але так нічого і не зрозуміла
І не зрозумію доти,доки не побачу його знову.(сумніваюся)
Пройшов рік після нашої зустрічі,а я все ще думаю про перехожого
Я впевнена що він не мертвий,але й ге живий
Не щасливий,але й не вбитий горем
І усі.Усі звертають на нього увагу.Чи то від страху,чи від цікавості
Після багатьох днів роздумів про нього
Здається почала його розуміти
Прехожий,такий який хоче бути
Його ніщо не тримає на одному місті
Вільний,Ніколи не зраджував сам собі
Припускаю що говорить приємним хрипким голосом
Увсесь одяг,особливо волосся пропахло сигаретами
Чомусь,ці сигарети мені видаються дуже приємниси
Від природи потрібний усім,але нікого не потребуючий
"Перехожий"
Не знаю хто він,ким працює,як його звати
Але це мій ідеальний образ чоловіка
Житиму заради ще одної випадкової зустрічі з ним
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247106
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 14.03.2011
автор: Just Are