А світом фальш оволоділа,
Але нема нікому діла
До цього всього, до простого
І людям краще золотого
Набрать в кишені і піти
З грошима цими десь втікти.
Брати і сестри за рідню
Вважають фальш, обман, брехню
І користуючись нагодой й чудовими словами
Сидять в чиновниках вони,
Що б`ються кулаками.
А, що по собі залишу,
Кому тоді я так скажу,
Що це он зло, а це добро,
Що це невчасно в дім зайшло,
Що душу це мою хвилює,
Що цей із серцем всим малює,
Що той безпомічно кохає,
А цей всім бреше і не знає,
Що Бог на небі всіх карає!
Мені це дуже серце крає,
Душу давно не полишає
Думки про друзів, всих, брехню
Навіть маленьку! Я молю
Брехню приховувать не треба
Бо потім в цьому є потреба.
Збрехати, Вам, щоб захиститись
І без нічого всим лишитись
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247306
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2011
автор: Квіточка)