Злетівши в височінь, під гомін тисяч скрипок,
Торкнувшись неба серцем, поринувши у далечінь,
Мандрівничок розбив уяву на мільйони щіпок,
І світлим дивом кожну з них він наділив.
Поринувши у море співу невгамовної природи,
Затамувавши подих, розглядав красу думок,
Даруючи для всесвіту нові фантазії й пригоди,
Мандрівничок навчився дивувати горизонт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247347
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2011
автор: Ярослав Клочник