не моя…не твій…

я  не  голюся  перед  зустріччу  з  тобою,
мені  все  рівно  як  я  виглядаю,  хто  я,
все  що  потрібно  -  бути  поруч,  поряд,
хоч  знаю  я  що  немоя...не  моя...

я  не  засвітлюю  ліхтарик  біля  тебе,
тобі  не  треба  світла  -  ти  свята,
тобі  не  треба  винаходів  в  небо
щоб  опинитись  в  небі...
не  моя...
воно  і  краще....так  ти  маєш  простір
для  вільного,  щасливого  життя,
хоч  не  буває  вільним  воно  зовсім...
та  все  ж  ти  спробуй...доки  не  моя...

я  не  задумуюсь  питанням  хто  ти,
мені  всерівно...аби  ти  була...
без  тебе  пропадають  ноти,
без  нот  ніяк.  вже  краще  не  моя
ніж  взагалі  б  тебе  небуло.  шкода,
що  світ  воістину  такий  тісний
і  бігають  якісь  малі  уроди...
а  якось  зрозумієш  -  вже  не  твій...

15.03.2011  Львів

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247391
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 16.03.2011
автор: Андрій Бутенко