Моя самооцінка падає вражаюче швидко.
Через кого? Дивлюсь - самій стає гидко.
Я не взірець неземної краси, розумію...
Та в "пилу кохання" серцем не болію...
Не маю форм 90 - 60 - 90,
І бачу світ по - своєму, непросто...
Не схожа на "високі ідеали" його мрій,
Та і він нічим взагалі не схож на мій...
Можливо, я дарма себе мордую?
Можливо, все не так, як я малюю?
В очах його, можливо, я проста
Настільки, що йому не пара я? =))
Самій зробилось смішно... Хто я, а хто він!?
Холоп, нікчемний блазень, ниций пілігрім...
"Потім буде пізно... Потім стане зле..."
Потім в твоїй долі не буде мене...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247421
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 16.03.2011
автор: Невідом0