коли світатиме

кури  мої  вуста  допоки  пристрасть  буде  
вихлюпуватись  із  наших  недопалків  і  червоне  
вино  чи  то  кров  закипатиме  від  п'янких  
поцілунків  у  венах  і  бокалах  
той  ранок  наступить  як  завжди  після  
довжелезних  розмов  
алкоголю  й  
роздягаючих  
споглядань  одне  на  одного  
бо  інакше  не  буває  
бо  так  має  бути  
ми  будемо  дивитись  на  холодне  сонце  що  
сходить  під  нашими  вікнами  і  говорити  
про  вічне  потім  допивати  вино  і    
курити  тютюн  із  однієї  цигарки  
дихати  одним  повітрям  
дивитись  спільними  очима  
відчувати  єдиним  серцем  
наші  повіки  будуть  щораз  важчати  і  
спадати  на  очі  тьмяним  спалахом  світла...  

...ми  заснемо  коли  світатиме...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247513
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2011
автор: Роман Штігер