Я розгублю свої вірші
Рядки зруйную серцем
Для багатьох вони пусті
Вони , як те озерце.
Я ними дихаю, живу.
Й німі слова промовлю,
Та всі залишили одну
Тебе ж лиш не зумовлю.
А може і погубить вірш,
Який в душі складала
Десь можна краще, може гірш
Всім болі я прощала.
А людям байдуже, німі
Вони не зрозуміють.
І душі боляче пусті
Лишень пусті слова казати вміють.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247661
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2011
автор: Колос надії