Прилине легко, мов хмаринка,
Той спогад, сповнений принад:
Колодязь журавлем, хатинка
З вікном, задивленим у сад,
Ікони в вишитім убранні,
Кує годинник на стіні,
Червоні китиці герані
Горять у білому вікні.
Щебечуть ластівки крилаті,
Звисають верби через тин,
Співає й поле з нами мати
Квітник улюблених жоржин.
У затишку отім Едему
Живи, втішайся і радій,
Та кличе час і ми ідемо,
Яскравих сповнені надій.
Рушаєм засвіт у дорогу
Назустріч долі молодій,
Чекаєм райдуги від Бога,
Нас не лякає буревій!
Та з жалем, коли йшли востаннє,
Услід дивились вогняні
Червоні китиці герані,
Мов жар у білому вікні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247689
Рубрика: Присвячення
дата надходження 17.03.2011
автор: Віра Нагорна