Поцілунків колючий дріт
Я пускаю у небо синє.
Вдалині там безмежний світ,
До якого я лину нині.
У душі так щебече страх,
Але я його не боюся.
Помаленьку зникає жах,
І в журбі я не утоплюся.
Печаль втікає за поріг,
У душу стукає вже ласка.
Я відпускаю важкий гріх,
А ти мене пробач, будь ласка.
У світ новий відкрию двері,
І розпочну нове життя.
Потреби всі напишу на папері
Й повикидаю їх в сміття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247715
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2011
автор: Оленка Діхтяр