Я добре знаю формулу відмов,
Розв’язую думок складні задачі,
І числа зрад під коренем пліток
Безпомилково вмію визначати.
Чисельник років і знаменник днів
Допомагають не губити часу.
Вимірювати радощі і гнів
Звикаю дуже точно і одразу.
Будую графік власного життя,
Який нагадує зміїне тіло,
Немає похибки на тихе каяття,
Найвища точка – те, чого хотіла.
Ідуть страхи від пункту А до В,
Є відстань, час – усе, як має бути.
Дізнаюсь швидкість, спробую себе.
Та це число чи зможу я забути?
Гіперболи, параболи доріг,
Без сумніву, на мене ще чекають.
Уже рахую долі логарифм,
Від успіхів невдачі віднімаю,
Додам до спогадів ще декілька світлин,
І перемножу спокій і тривогу,
Не хочу ні 02, ні 01…
Ще б не 03 – і дякувати Богу.
Така-от математика моя,
Не прагну мати «5» за ці уроки.
А відлік мій почався від нуля
Якого серпня і якого року?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247719
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2011
автор: nastya_konyk