Сонне місто. Швидкість - двісті.
Летять за вітром всі тривоги.
в твоїх словах так мало змісту,
тож краще слухати дороги,
Де ліхтарі танцюють танго,
крамниці блимають вогнями,
лечу вперед, не знаю страху,
за день новий плачу ночами.
Ми розриваємо тумани,
будинки, площі, парки, сквери...
Люблю, неначе кіт сметану,
смаки цієї атмосфери.
Знак STOP наврядчи вже зупинить
у нескінченних коридорах
цей кайф із присмаком бензину,
сьогодні вільний від заторів.
Свобода, вітер, тиша, гори,
круті дороги серпантини...
Мовчу, щоб чути звук мотора -
одвічний монолог машини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247721
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2011
автор: nastya_konyk