Тобі не спиться і мені не спиться
І стук коліс як метронома хід,
У різні боки клята залізниця
Розносить нас на захід і на схід.
Вже вгомонились по купе сусіди,
А впертий сон все не іде до віч,
Хто, де й за чим по цьому світу їде,
А я втікаю в цю безодню ніч.
Ти все покинув, випустив закрилки,
Облишив наш ще не обжитий дім,
А що було, було таким не тривким
Як пелена і білих яблунь дим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247741
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2011
автор: kalush