Налилось небо кавою,
Розбавилось вершками.
Розстріляне зірками,
Падає на мене…
Дороги вбиті гумою,
Будинки заантенені,
Люди перемелені
Дивляться на мене…
Світло деформоване.
Звуки роз’їдаючі,
Слова надокучаючі
Врізаються у мене…
Думки вмирають з голоду,
Тобою перехоплені,
Сумом обморожені
П’ють до дна мене…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247766
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 17.03.2011
автор: Ігор Вовк