в край рідний

Світанок...  Опадає  жовте  листя,
На  калині,  мов  намисто,  грони  ягідок  повисли,
В  яскравім  небі,  у  барвистім,  наче  в  морі  золотистім
Лебеді  летять...

Пливуть  у  голубій  блакиті
Безцінні  птахи,  білі  ниті
Їх  простяглись  ключем  серед  небес,
Линуть  у  край  казковий,  край  чудес.

Крізь  вітри  і  понад  океани,
Лишаючи  позаду  сотні  міст  і  сіл,
Вони  прямують  в  світ  ще  нам  не  знаний,
Й  повернуться  назад  аж  на  весні.

У  морі  хвилі  б`ють  тривогу,
Щоб  збити  корабель  з  дороги!!
Не  відпустить  його  до  рідної  землі,  
Ось  так  блукають  людські  кораблі...

Як  лебеді  мандруємо  по  світі,
Як  кораблі  пливемо  серед  хвиль,
Та  мріємо  в  край  рідний  повернутись,  
У  незабутній,  милий,  дорогий...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248055
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2011
автор: star