Я не напишу тобі своїх віршів.
Ти про мої сльози не дізнаєшся.
Можливо, і відчуєш ти цей біль,
Коли, як я, не в тую закохаєшся.
І ніби все чудово, та крізь посмішку
Глядить лукавість. Нащо так вчинив?
Всі мої почуття стали вуглиною,
Коли «люблю» ти інший говорив.
Ти між двох вогнів вчора стояв
Міг вибрати правий, та звернув наліво.
Не повернувсь, не закричав: «Зажди!»
Словами вдарив й усміхнувся мило.
В душі, як у значному механізмі
Щось зламалося.
Ти вибрав іншу, може, кращу, може, ні.
І струни серця раптом обірвалися.
Я не напишу тобі своїх віршів.
Ти полум’я в моїх очах не дочекаєшся.
Зв’язок, що був у нас, згорів.
Ти знаєш, як він важко повертається.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248058
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2011
автор: Tania Kyrylenko